Цього року вперше Україна вшановує на національному рівні пам’ять страчених, закатованих і загиблих у полоні.

Дата цього Дня — невипадкова. Вона напряму пов’язана з трагедією, яка стала однією з найчорніших сторінок сучасної історії — масовим убивством полонених бійців «Азову» в Оленівці.

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Росія вчинила один із найбільш зухвалих воєнних злочинів.

198 військовополонених, переведених до підготовленого бараку, за кілька годин до трагедії були попереджені охоронцями: «Вас чекає смерть».

Близько 23:45 пролунали два вибухи, які спровокували пожежу.

47 захисників загинули миттєво. Шестеро — померли від ран. Ще понад 100 — отримали важкі поранення. Тисячі українців досі перебувають у полоні. І ми маємо пам’ятати про кожного. І кожну. Бо пам’ять — це не лише про скорботу, це про відповідальність. Про обов’язок повернути своїх. Не дозволити забути. Не дозволити повторити.

Сьогодні — зупиніться на хвилину.

Згадайте тих, хто помер у полоні. Закатованих. Спалених. Зламаних.

І з цим відчуттям — живіть, дійте, боріться.

За них. За Україну. За тих, хто досі у неволі.