У місті Рівне 29 вересня 2024 року відбувся Міжнародний етнічний фестиваль “ЛіраФест-2024”. Перший лірницький фестиваль у Рівному відбувся у 2014 році і нинішній фестиваль проводиться у Рівному вже одиннадцятий раз  та приурочений до Свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисників і захисниць України, Дня українського козацтва та  річниці створення УПА.

Триває війна і частина лірників, бандуристів та кобзарів воюють у лавах Збройних Сил України. Але разом з тим, епічні, героїчні та патріотичні твори учасників фестивалю звучать на майданах та вулицях Рівного й підіймають дух та під час відзначання Дня захисників та захисниць України, річниці створення УПА, Дня українського козацтва та Свята Покрови Пресвятої Богородиці. У  фестивалі   беруть участь  бандуристи, лірники і кобзарі з багатьох  регіонів України та Польщі.

Рівненщина і, загалом, Волинь – благодатний край для реконструкції лірництва… Саме тут ще багато живих очевидців, які бачили і слухали останніх поліських лірників – Івана Власюка, Івана  Верховця, ліра якого дбайливо зберігається у музеї Дубнівського замку. Саме в Рівному періодично відбуваються фольклорні дійства за участю відомих лірників України. Цьогорічний етнофестиваль «ЛіраФест» має стати важливим етапом на шляху науково-реконструктивного руху однієї із найпотужніших колись в Україні волинсько-поліської  лірницької практики. Оскільки автентика не підлягає жодним, крім Божого та природнього, присудам, то сама Покрова велить нам звернутися до однієї із найсвятіших естетик – лірницьких сакральних псальмів і кантів, балад та історичних пісень.

Кобзарство – унікальне явище української культури, яке виникло в ранньомодерний час і поширилося на всі терени, заселені українцями. Це – усна традиція незрячих мандрівних співців, що супроводжували свій спів грою на кобзі, бандурі та лірі. В народі їх називали «старцями», «дідами», а ще шанобливо – «Божими людьми». А з середини ХІХ ст., з легкої руки Тараса Шевченка, стали називати кобзарями.

Кобзарство – це цілісна, довершена ланка українських культурних традицій. Воно доречно асоціюється у нас зі стилем побуту українського народу й завжди було символом справжнього українства і, у свій час, поширювалось на всі верстви населення.

Фестиваль  цікавий кожному, незалежно від віку та виду діяльності, адже несе у собі інформацію з глибини віків національної культури, зачатки якої закладені в нас на генетичному, ментальному рівні.

Також, під час фестивалю відбулася презентація проєкту «ДУМА», яку провів український кінорежисер, учасник фестивалю, лірник Олесь Санін;  а також лірникування та кобзарювання; майстер-класи з виготовлення традиційних кобзарсько-лірницьких інструментів та гри на них;  концерти лірників, бандуристів та кобзарів з виконанням традиційного репертуару (думи, канти, псальми, історичні, козацькі пісні, балади та ін.). На фестивалі звучали повстанські, стрілецькі, козацькі та сучасні пісні про ЗСУ у виконанні фольклорних гуртів та відбуваються майстер-класи дитячих ігор і поліських танців, та майстер-класи з народно-вжиткового мистецтва (кераміки, ткацтва, гончарства, вишивки та плетіння з природного матеріалу).