Дорогі друзі та шанувальники історії! Сьогодні ми вирушаємо у захоплюючу подорож часом, щоб відкрити перед собою витоки минулого та відновити образи минулих епох. Цей історичний маршрут – це не лише зустріч з пам’ятниками архітектури та артефактами минулих епох, але й можливість зануритися у життя наших предків, відчути дух історії та зрозуміти той шлях, яким ми дійшли до сьогодення. Приєднуйтесь до нас у цій подорожі в часі, щоб разом відкрити та збагатити наші знання про минуле нашого чудового міста.
Пам’ятник Марії Несвицькій
У 1479 році Марія Несвицька отримала поселення Рівне у спадок після смерті чоловіка Семена Несвицького, котрий придбав Рівне у 1461 р. Зусиллями княгині Рівне перетворилось з невеликого поселення в місто з Магдебурзьким правом, королівськими привілеями і щорічними ярмарками. Пам’ятник княгині встановлено на місці, де в ХV ст. був розташований магістрат і ратуша.
Вулиця Шкільна
Одна з найдавніших вулиць міста, згадується в Акті обстеження міста за 1629 рік, проте забудова її розпочалася ще в XIV. Назва вулиці походить від великої кількості синагог та молитовних будинків, які одночасно були школами для дітей. Ще в ХІХ ст лише на одній цій вулиці розташовувалось більше 10 синагог. Нині їх тут збереглось дві: на розі вулиць Шкільної та Замкової знаходилася Велика Рівненська синагога, зараз тут розміщена обласна дитяча юнацька спортивна школа для дітей та молоді «Авангард», за нею – найстаріша збережена синагога Рівного – “Старий Клойз”.
Вулиця Замкова
У давнину ця вулиця вела від центральної міської площі до замку збудованого за Марії Несвицької, звідти і її назва. Замок був розташований на острові в заплаві річки Устя, приблизно в тому місці, де нині знаходиться міський стадіон “Авангард”. Після того як у 1723 році м. Рівне перейшло у власність до князів Любомирських, старий замок було перебудовано у розкішний палац, який слугував князівською резиденцією. На жаль, в ХХ ст. палац було повністю зруйновано, а на його місці було зведено стадіон.
Вулиця Драгоманова
На цій вуличці розташовано декілька цікавих будівель найзагадковішою з них є бункер Еріха Коха, збудований в часи німецької окупації спеціально для очільника Райхскомісаріату Україна, столиця якого розташовувалась в Рівному, бункер і досі зберігає багато таємниць. Поруч будівля Краєзнавчого музею – за свого віку бачила багато. Збудована для Рівненської класичної гімназії князем Фредеріком Любомирським у 1839 році встигла побувати і Міністерством освіти, просвітництва і духовних справ УНР, яке очолював Іван Огієнко (митрополит Іларіон), Кураторіумом шкільного округу за Другої Речі Посполитої, Райхскомісаріатом за німецької окупації і Обкомом за радянської. Одразу за краєзнавчим музеєм одна з найстаріших будівель міста – нині це житловий будинок, а 300 років тому це була князівська оранжерея, де вирощували квіти, якими прикрашали розкішні палацові зали.
Вулиця 16-го липня
На розі вулиці 16 липня і Драгоманова розташовується найдавніша будівля міста – парковий флігель, в якому за князів Любомирських мешкав садівник. Приблизно в цьому місці закінчувався довкола палацовий парк. З відкриттям гімназії будівлю князь передав у власність навчального закладу, тут оселився директор гімназії.
Свято-Воскресенський Собор
Історія його появи дуже цікава, адже до зведення цієї культової споруди причетний сам російський імператор. Перший храм, стіни якого були зроблені з дерева, збудували ще в далекому 1781 році. Однак пізніше цю церкву знищила пожежа, рівняни залишились без головного храму. У 1890 році поблизу міста Рівне проводилися великі військові маневри, на яких був присутній російський імператор Олександр III. Він вирішив зробити Рівне своєю тимчасовою резиденцією. На тому місці, де був старий храм, цар разом з архієпископом Волинським Модестом заклав перший камінь в основу нового храму. На церемонії були присутні імператор Олександр III, правлячий архіпастир, імператриця Марія Федорівна, цесаревич Микола Олександрович і багато інших знатних осіб. То була небачена подія за всіх часів на всій Волинській землі. Роботи зі створення іконостасу для храму проводилися в київській майстерні Олександра Івановича Мурашка. Богослужіння тут проводились безперервно до 1958 року, коли храм було зачинено і створено в ньому музей наукового атеїзму і космонавтики. Лише 1989 році рівняни домоглись повернення приміщення храму.
Майдан Незалежності
Майдан Незалежності у Рівному є центральною площею міста. Ще до радянської окупації центральними площами були Замкова та Казармений майдан, які тепер є історією. Починаючи з 40-х і по 60-ті роки минулого століття центральною вважалась Театральна площа, а на теперішній території майдану Незалежності стояли будинки. У 1960-х старі будинки знесли, а на їхньому місці зробили площу Леніна, на якій з 1968 року відбувались усі головні події Рівного. У липні 1991 року площу Леніна перейменували на майдан Незалежності. А 25 серпня 1991 року під час 15-тисячного мітингу пам’ятник Леніну демонтували. Натомість у травні 1999 року на майдані Незалежності відбулося урочисте відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку.