У місті Рівне 29 вересня 2024 року відбудеться Міжнародний етнічний фестиваль “ЛіраФест-2024”.

Перший лірницький фестиваль у Рівному відбувся у 2014 році і нинішній фестиваль проводиться у Рівному вже одиннадцятий раз та приурочений до Свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисників і захисниць України, Дня українського козацтва та  річниці створення УПА.

Триває війна і частина лірників, бандуристів та кобзарів воюють у лавах Збройних Сил України. Але разом з тим, епічні, героїчні та патріотичні твори учасників фестивалю звучать на майданах та вулицях Рівного й підіймають дух та під час відзначання Дня захисників та захисниць України, річниці створення УПА, Дня українського козацтва та Свята Покрови Пресвятої Богородиці. У  фестивалі   беруть участь  бандуристи, лірники і кобзарі з багатьох  регіонів України та Польщі.

Рівненщина і, загалом, Волинь – благодатний край для реконструкції лірництва… Саме тут ще багато живих очевидців, які бачили і слухали останніх поліських лірників – Івана Власюка, Івана  Верховця, ліра якого дбайливо зберігається у музеї Дубнівського замку. Саме в Рівному періодично відбуваються  фольклорні дійства за участю відомих лірників України. Цьогорічний етнофестиваль «ЛіраФест» має стати важливим етапом на шляху науково-реконструктивного руху однієї із найпотужніших колись в Україні волинсько-поліської  лірницької практики. Оскільки автентика не підлягає жодним, крім Божого та природнього, присудам, то сама Покрова велить  нам звернутися до однієї із найсвятіших естетик – лірницьких сакральних псальмів і кантів, балад та історичних пісень.

Історичні дані про те, що у кожному полковому і навіть сотенному місті Великої України мали своїх бандуристів і кобзарів, а  західно-українські лірники брали участь у нелегкому побуті січових стрільців і повстанців УПА, надихають нас на те, щоб продовжити й утривалити цю традицію. Приклад лірника Яреми (Вадима Шевчука), Тараса Козуба, Василя Жованика, Тараса Компаніченка та інших братчиків кобзарських цехів, які  окрім автоматів взяли із собою на фронт ще й свої ліри і бандури, говорить про те, що справа «сучасних Мамаїв» живе і сьогодні.  

Колись їх можна було почути щодня на вулицях міста чи села. Вони поширювали історії про минувшину, співали про любов до Бога та про людську долю, були живим джерелом національної пам’яті та культурного коду. Колись за це їх репресували, найжорстокішими з методів, винищували та цькували, аби змусити український дух замовчати назавжди. Та не вдалося.

Кобзарство – унікальне явище української культури, яке виникло в ранньомодерний час і поширилося на всі терени, заселені українцями. Це – усна традиція незрячих мандрівних співців, що супроводжували свій спів грою на кобзі, бандурі та лірі. В народі їх називали «старцями», «дідами», а ще шанобливо – «Божими людьми». А з середини ХІХ ст., з легкої руки Тараса Шевченка, стали називати кобзарями.

Кобзарство – це цілісна, довершена ланка українських культурних традицій. Воно доречно асоціюється у нас зі стилем побуту українського народу й завжди було символом справжнього українства і, у свій час, поширювалось на всі верстви населення.

Фестиваль  цікавий кожному, незалежно від віку та виду діяльності, адже несе у собі інформацію з глибини віків національної культури, зачатки якої закладені в нас на генетичному, ментальному рівні.

У програмі фестивалю ЛіраФест-2024: презентація проєкту «ДУМА», яку проводитиме український кінорежисер, учасник фестивалю, лірник Олесь Санін;  лірникування та кобзарювання; майстер-класи з виготовлення традиційних кобзарсько-лірницьких інструментів та гри на них;  концерти лірників, бандуристів та кобзарів з виконанням традиційного репертуару (думи, канти, псальми, історичні, козацькі пісні, балади та ін.). На фестивалі звучатимуть повстанські, стрілецькі, козацькі та сучасні пісні про ЗСУ у виконанні фольклорних гуртів та відбуваються майстер-класи дитячих ігор і поліських танців, та майстер-класи з народно-вжиткового мистецтва (кераміки, ткацтва, гончарства, вишивки та плетіння з природного матеріалу).

Під час фестивалю проводитиметься збір коштів на підтримку ЗСУ та адресну допомогу лірникам і кобзарям – учасникам фестивалю, що боронять країну від російської агресії в лавах ЗСУ.

Фестиваль “ЛіраФест-2024” проводиться за підтримки:

• Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації
• Управління культури Рівненського міськвиконкому
• Управління у справах молоді та спорту Рівненського міськвиконкому
• Засновники та організатори фестивалю:
• Етнокультурний центр Рівненського міського Палацу дітей та молоді                 
• Громадська організація “Молодіжне творче об’єднання “Древлянські джерела” 

Співорганізатори фестивалю:  

• Рівненський міський Палац дітей та молоді  
• КЗ “Рівненський обласний центр народної творчості” РОР
• Рівненське обласне відділення Національної всеукраїнської музичної спілки та
• Парк історичної реконструкції «Оствиця»

АВТОР ПРОЕКТУ ТА ДИРЕКТОР ФЕСТИВАЛЮ: Віктор Ковальчук