Рівне було окуповане німецькими військами 28 червня 1941 року.  Нацистський окупаційний режим характеризувався явищами голокосту, застосуванням репресій, ув’язнень та масових розстрілів мирних громадян.

Розстріли мирного населення Рівного розпочалися 9 липня 1941 року та продовжувалися майже до січня 1944 року. Згідно з архівними документами,  у листопаді 1943 року гестапівці розстріляли більше 350 в’язнів Рівненської тюрми з числа найвідоміших представників місцевої інтелігенції та духовенства. Одним із місць страти заручників німці обрали піщані кар’єри біля села Видумка (теперішня вулиця С. Бандери, біля ПТУ № 1), за 3 км на схід від меж тодішнього міста.

Згідно заключного акту Рівненської прокуратури «Про злодіяння німецько-фашистських загарбників на території м. Ровно під час тимчасової окупації в 1941-1944 роках» від 4 грудня 1944 року вказано, що у всіх досліджених місцях захоронення трупів у м. Рівне і його околицях виявлено більше 102 тисяч розстріляних німцями мирних жителів і військовополонених, з них, зокрема:

• в кар’єрах біля с. Видумка – 3000 чол. (розстріли і спалення трупів відбувалися на початку 1944 р.)

У спогадах рівнянки Віри Байдан, яка була ув’язненою Рівненської тюрми, сказано: «Фашистські розбійники щодня катували десятки чоловіків, жінок, підлітків. Два рази на місяць вони вивозили на розстріл великі партії ув’язнених».

Мешканка с. Видумка Ганна Мрозовська, будинок якої знаходився неподалік кар’єрів, свідчила: «З свого будинку я бачила, як німці розстрілювали радянських людей в кар’єрах біля нашого села. В червні 1943 року до цих кар’єрів під’їхали 4 автомашини, з яких гітлерівці почали виводити чоловіків та жінок в одній білизні. Незабаром почалася стрілянина. Коли машина поїхала, я підійшла до кар’єрів і перед моїми очима розкрилася жахлива картина – трупи людей, злегка засипані землею. І всюди калюжі крові. В липні 1943 р. до кар’єрів прибули десять машин переповнених людьми, яких пізніше розстріляли і спалювали 2 дні».

Потрібно зазначити, що 15 жовтня та 19 листопада 1943 року усі без винятку в’язні Рівненської окружної тюрми (за даними різних джерел, це від 350 до 3000 чоловік) були розстріляні, а відтак спалені й закопані в урочищі Видумка . Це була нацистська кара за замахи,  здійснені радянським  бойовиком-терористом Миколою Кузнецовим на імперського фінансиста Ганса Геля (20 вересня 1943 року), заступника гауляйтера генерала Пауля Даргеля (30 вересня 1943 року), генерала Макса фон Ільгена (15 листопада 1943 року), суддю  Альфреда Функа (16 листопада 1943 року).

       За рішенням виконавчого комітету Рівненської міської Ради депутатів трудящих №67 від 26 травня 1966 року на місці розстрілів у 1967 році встановлено пам’ятний знак. Пам’ятник виготовлений в Ровенських виробничих майстернях комбінату благоустрою. У 1984 році встановлено стелу. Автор – архітектор Микола Якимович Долганський.

    Розпорядженням виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів №622-р від 25.09.1981 пам’ятний знак взято на державний облік.

                                                   Література

1. Борщевич Т.Б. Волинський пом’янник. – Рівне, 2004, сс. 213-214.
2. Історія міст і сіл УРСР. Рівненська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — С.91.
3. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. Державне видавництво політичної літератури УРСР., К. 1963, С.299. Фонд Р-№; Ровенського облгосархива.
4. Пам’ятники истории и культуры украинской ССР. Каталог-справочник. – К. Наукова думка. – 1987. – С.427
5. Пацула Й. Рівненський мартиролог сорок четвертого: документи та спогади.— Рівне: Азалія, 1998.
6. Повідомлення Надзвичайної Державної Комісії по розслідуванню злочинів, заподіяних німецько-фашистськими загарбниками в м. Рівне та Рівненській обл. 19 травня 1099 р., Радянська Ровенщина, 1939-1959. Документи та матеріали. Львів. – Книжково-журнальне видавництво. – 1962.
7. Ровно 700 р. 1283-1983. Збірник документів і матеріалів. К., Наукова думка, – 1983, С.98

Автор: кандидат історичних наук Тетяна Самсонюк.