Будівля товариства “Згода” (фото додати)

Трьохповерховий багатоквартирний будинок на перехресті вулиць Пілсудського і Сенаторської (сьогодні відомих як Чорновола і Драгоманова) є одним з найбільших споруд, побудованих у Рівному протягом міжвоєнного періоду. Цей проєкт, реалізований у 1934 році за замовленням житлового кооперативу “Згода”, був виконаний інженером Сергієм Німенським, який був уповноваженим Міністерства громадських робіт. Будівля має форму літери “П” і складається з трьох секцій, кожна з яких містить дві квартири на поверсі. У зв’язку з складною формою будинку реалізовано різні планування квартир за кількістю кімнат та їх розташуванням. Незважаючи на це, в усіх секціях передбачено можливість прямого доступу через сходову клітку до внутрішнього двору будинку – це був поширений підхід у польській архітектурі міжвоєнного періоду.

Автор демонструє глибокі знання сучасних архітектурних стилів у вирішенні фасадів, використовуючи лаконічність, геометричні членування та динамічний ритм віконних рядів. Огородження балконів і вертикальні елементи сходових кліток з вузькими високими вікнами чітко свідчать про вплив архітектурного стилю конструктивізму.

Під час будівництва деякі елементи були видозмінені, але загальна стилістика – збережена і відповідала проєктному задуму. Відомо, що після Другої світової війни (з 1944 р.) в будинку розташовувалось Управління Ковельської залізниці. У подальшому, після 1953 р., будинок використовується як житловий.

Перейти до вмісту

Будівля товариства “Згода” (фото додати)

Трьохповерховий багатоквартирний будинок на перехресті вулиць Пілсудського і Сенаторської (сьогодні відомих як Чорновола і Драгоманова) є одним з найбільших споруд, побудованих у Рівному протягом міжвоєнного періоду. Цей проєкт, реалізований у 1934 році за замовленням житлового кооперативу “Згода”, був виконаний інженером Сергієм Німенським, який був уповноваженим Міністерства громадських робіт. Будівля має форму літери “П” і складається з трьох секцій, кожна з яких містить дві квартири на поверсі. У зв’язку з складною формою будинку реалізовано різні планування квартир за кількістю кімнат та їх розташуванням. Незважаючи на це, в усіх секціях передбачено можливість прямого доступу через сходову клітку до внутрішнього двору будинку – це був поширений підхід у польській архітектурі міжвоєнного періоду.

Автор демонструє глибокі знання сучасних архітектурних стилів у вирішенні фасадів, використовуючи лаконічність, геометричні членування та динамічний ритм віконних рядів. Огородження балконів і вертикальні елементи сходових кліток з вузькими високими вікнами чітко свідчать про вплив архітектурного стилю конструктивізму.

Під час будівництва деякі елементи були видозмінені, але загальна стилістика – збережена і відповідала проєктному задуму. Відомо, що після Другої світової війни (з 1944 р.) в будинку розташовувалось Управління Ковельської залізниці. У подальшому, після 1953 р., будинок використовується як житловий.